СКАНДАЛИ НА ВИБОРАХ
Сергій МАРІН
Як конфліктні ситуації впливали
на результати голосування?
Україну перед виборами традиційно потрясла серія сенсаційних викриттів, - цілком можливо, ми побачимо їх роль після підсумкового підрахунку бюлетенів. Але наша країна аж ніяк не перша і не єдина в світі, де відбувається подібне. EtCetera розбирався, як обурення виборців позначалося на політичній картині в різних країнах.
ПІДПАЛ РЕЙХСТАГУ
У 1933 році Адольф Гітлер створив конфліктну ситуацію сам, щоб на хвилі народного обурення отримати більшість у німецькому Рейхстазі і потім стати повновладним «господарем» у Німеччині (тоді він був рейхсканцлером і не мав ще всієї повноти влади). Адже тоді в Німеччині мала значення думка виборців, на яку впливали вільні ЗМІ.
Гітлеру необхідно було придушити сильні партії політичних опонентів - комуністів і соціал-демократів. Для цього 27 лютого 1933 року він організував підпал будівлі Рейхстагу. У всьому звинуватили п'ятьох комуністів. Вже наступного дня після пожежі, 28 лютого, був опублікований надзвичайний указ «Про захист народу і держави». Указ скасовував цілий ряд цивільних свобод: особистості, зборів, союзів, слова, друку. Були обмежені таємниця листування і недоторканність приватної власності. Тисячі комуністів і соціалістів були заарештовані.
Так починалася одна з найстрашніших глав світової історії. На виборах 5 березня 1933 року нацисти все одно не отримали більшість, але змогли анулювати 81 мандат опонентів. Влада перейшла до них. Надалі, до самого знищення Третього рейху в 1945 році, вибори, хоч і проводилися, але були фікцією.
УОТЕРГЕЙТ
17 червня 1972 року в штабі кандидата в президенти від Демократичної партії Джорджа Макговерна, розташованому у вашингтонському готелі «Уотергейт», були затримані п'ять чоловік, які проникли туди. Вони займалися налаштуванням підслухувальної апаратури і, за деякими даними, фотографували внутрішні документи штабу демократів.
Найвідоміший за всю історію США політичний скандал дав ефект не на виборах, що відбулися через чотири місяці після випадку в «Уотергейті», а пізніше. Після проведеного розслідування обраний президент Річард Ніксон був змушений піти у відставку перед загрозою неминучого імпічменту. Між подіями Уотергейту і відставкою пройшло два роки.
Прямий зв'язок між Ніксоном та інцидентом у готелі так і не був доведений. Однак противники президента і виборці вирішили, що президент все одно відповідає за те, що трапилося. Після того як Ніксон пішов, на головну посаду в країні за законом вступив віце-президент Джеральд Форд. На виборах 1976 року республіканець Форд програв не надто відомому до того представнику Демократичної партії Джиммі Картеру. Вважається, що в перемозі Картера зіграла роль і «тінь» Уотергейтського скандалу, що впала на всю Республіканську партію.
ГРОШІ КАДДАФІ ДЛЯ САРКОЗІ
Арешт Ніколя Саркозі 1 липня 2014 року підірвав авторитет політика і зумовив його програш на президентських виборах 2017 року у Франції, хоча до арешту його вважали одним з головних претендентів на крісло в Єлисейському палаці. На виборах Саркозі зміг набрати тільки 22% голосів виборців і програв.
Причиною арешту і падіння авторитету політика стало розслідування про «торгівлю впливом», одним з фігурантів якого став лівійський диктатор Муаммар Каддафі. Видання Mediapart опублікувало документи, в яких говорилося, що Каддафі передав на підтримку президентської кампанії Ніколя Саркозі 50 млн євро. А телеканал France 3 показав старе, але невідоме інтерв'ю Муаммара Каддафі від 16 березня 2011 року, в якому диктатор говорив, що Лівія фінансувала виборчу кампанію Саркозі на виборах 2007 року.
ТЮРЕМНИЙ СКАНДАЛ У ГРУЗІЇ
На парламентських виборах у Грузії 1 жовтня 2012 року більше половини місць у парламенті країни отримав виборчий блок «Грузинська мрія - Демократична Грузія». Партія Михаїла Саакашвілі «Єдиний національний рух» програла, і ця поразка стала вирішальною в завершенні «епохи Саакашвілі». Сам політик покинув президентське крісло після закінчення другого терміну повноважень і залишив країну.
Радник і друг Михаїла Саакашвілі Каха Бендукідзе був упевнений, що ключову роль у падінні популярності «Єдиного національного руху» зіграв скандал в Глданській в'язниці, що розгорівся за два тижні до виборів. На відеороликах з в'язниці, які показали по телеканалах, ув'язнених били і принижували. Обурені громадяни проголосували проти партії, одним з головних гасел якої було дотримання закону. Виборці вважали відео з в'язниці доказом лицемірства політиків.
Ця історія характерна для пострадянських країн: компромат часто «зливають» у потрібний момент.
ГРІЗЛІГЕЙТ
Злом інформаційної системи Національного комітету Демократичної партії стався перед виборами 2016 року в США. Злом організували дві хакерські групи (CozyBear і FancyBear), імовірно пов'язані зі спецслужбами та керівництвом РФ.
Після злому на ресурс WikiLeaks були злиті документи Демократичної партії США. Тоді виборці дізналися про не найбільш пристойні справи «внутрішньої кухні» демократів: наприклад, що Національний комітет партії на праймеріз віддавав невиправдану перевагу Хілларі Клінтон перед Берні Сандерсом. Це знизило шанси Хілларі Клінтон.
В результаті цього скандалу, а також у зв'язку з особливостями виборчої системи США переможцем виборів став Дональд Трамп: за нього проголосувало більше виборців, але на 2,9 мільйона менше простих виборців. Відкриті нюанси скандалу вплинули на відносини між США і Росією.
УКРАЇНСЬКІ РОЗБОРКИ
Уже кілька місяців доводиться читати в ЗМІ і соцмережах, що «таких брудних виборів, як президентська кампанія 2019 року, в Україні ще не було». Звичайно, це зовсім не так. Можна навести кілька яскравих прикладів, коли скандали стрясали Україну перед виборами або в процесі підведення підсумків.
2000 – 2001 роки: плівки Мельниченка
Протестна кампанія «Україна без Кучми» з вимогою відставки чинного президента Леоніда Кучми. Причиною стала публікація «плівок Мельниченка», які свідчать про причетність президента Кучми до зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Скандал з «плівками Мельниченка» відбився на виборах 2004 року, що вилилися в Майдан.
2002 рік: справа «Кольчуг»
Зі згаданих вище «плівок Мельниченка» випливало, що Леонід Кучма схвалив поставку в Ірак партії українських радарних комплексів «Кольчуга». На тлі війни США в Іраку вибухнув величезний міжнародний скандал. Кучма позбувся підтримки американців, що теж «гукнулося» в 2004 році.
2004 рік: Помаранчева революція
Майдан почався після підтасування результатів президентських виборів на користь Віктора Януковича. Почасти приводом для протесту стало і отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка.
2008 рік: зброя для Судану
Захоплення судна «Фаїна» сомалійськими піратами. Судно прямувало з Миколаєва до Момбаси, на його борту виявився великий військовий вантаж: 30 танків Т-72, ракетні установки «Град», багато іншої зброї. З'ясувалося, що зброя неофіційно переправлялася до воюючого Південного Судану, який перебував під міжнародними санкціями. Це відбилося на міжнародній підтримці України і президента Ющенка. На наступних виборах він розгромно програв.
2013-2014 роки: Революція Гідності
Протест спочатку викликала раптова зміна міжнародного курсу країни президентом Віктором Януковичем, а потім - надмірне насильство до протестуючих. В основі була інформація в ЗМІ про те, що Янукович пішов на змову з Путіним, пообіцявши йому щось важливе, - в обмін на 15 млрд доларів кредиту.
ДО РЕЧІ. Понад 700 млн євро витратив на адвокатів політик і бізнесмен Сильвіо Берлусконі з 1994-го по 2016-й. Проти нього було порушено понад 60 кримінальних справ, все життя його супроводжують скандали, пов'язані з політикою, бізнесом, мафією, сексуальними стосунками. Проте він тричі був главою уряду Італії (1994-1995, 2001-2006 і 2008-2011 роки), виходячи зі скандалів без серйозних втрат. Успіх Берлусконі пов'язаний з його образом «друга простих людей», що згладжує ефект навіть від найжорсткішого компромату.